Всі знають, що 22 листопада ми почали вшановувати День Жалоби по заморених українцях, штучно створеним голодом. Перший варіант для цієї дати був назначений на 27 листопада, але 22 числа була роковина Помаранчевої Революції, цей день на початку перейменовували на День Свободи, а далі перенесли на це число День Жалоби. Особисто для себе я вирішив не скоритися Указу Президента і вшановую так: 22 листопада, це День Помаранчевої Революції, 23 листопада, це річниця виникнення Української Помаранчевої Республіки, тому що саме в цей день вона виникла, 27 листопада, це День Жалоби Голодомору. У 2005 році мною був створений Реквієм Голодомору, який носить назву "Жалібна" і є жалібною-плачем, піснею по мільйонах замордованих москалями українцях. Червоноградський композитор Іван Старченко поклав реквієм на ноти, які тут показані. Я не зміг знайти виконавця, який би зміг виконати мій твір у жалібному стилі і тоді я звернувся за порадою до Президента.На жаль мій лист перехопив один з секретарів, який його відрикошетив. Не буду його прізвище називати, може йому стане соромно. Оскільки реквієм написаний метамістичним стилем поезії, який я винайшов, мої друзі з музичного гурту "Тиск" створили новий стиль музики, на який і поклали мій твір, це рок-реквієм. Як вони говорять: "Про це не треба плакати, а потрібно кричати на увесь світ" Надіюсь ви матимете змогу почути Реквієм Голодомору у їхньому виконанні. До речі, це моя презентація, моя перша пісня, яка звучатиме.
…для того, щоб це не сталось більше, ніколи…
Жалібна
Ви пухли з голоду,
Ви умирали,
За хліб забули,
Вам хліб забрали
Бо вороги вам хліб забрали
Кормила мама доньок сином,
Щоб вижити у горі
І стало чорним небо синє,
І стало чорним синє море
Чужинці вам забрали урожай,
Чужинці силою забрали
І мертвим став цвітучий край,
І люди з голоду упали
Вас десять мільйонів
Умерло з голоду і болі
Не похоронені і голі
Упали мертвими у полі
Чистім полі
.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар