четвер, 13 серпня 2009 р.

Книга "Денниця".Метамістична поєма "Іновірець" , інтимна лірика "Соломонна."


“СОЛОМОННА”

ТУГА

То пісня найвища
Вона над піснями,
Ті звуки і музика та
Нового щастя на попелищі
Про все неможливе,
Що сталося з нами –
Найкраща мелодія,
Хоча і проста.

Красива красуня,
Як східна царівна,
Сумує за ласками чоловічими
І скаче по стерні, як дика козуля,
В забвінні мучиться муками вічними.

Я прагну твоїх поцілунків і пестощів
І млію від погляду твого нестримного,
І бродять у серці моєму ревнощі.
Я гоню тебе,
Зі мною ти знову незримий.

І ми лежимо з тобою
На килимі,
І гладим тіла одне одному.
Ти милий мені,
Я теж тобі мила,
О, скільки у тебе всього
Самого доброго.

Я в часі життя вже пройшла багато,
Та краса моя іще юная.
Настало моє,
Прийшло наше свято.
Не чую я зради,
Краса моя тобі приємная
І лиш тобі доступная.



Я гоню тебе від себе геть,
Боюсь коханням своїм
Спопелити тебе.
Без тебе мені не життя,
Без тебе лише смерть.
У часі у вічному
Твоя я тепер – милая, любая.

Лягаю спати і млію,
Коханий, прийди до мене,
Я в тебе одного вірю,
Затисни мене в обіймах сталених.

Кохання моє живе,
Як листя зелене.

Минає час і проходить
І більше терпіть я не можу.
На вулиці зла негода.
Холодне без тебе ложе.

КРАСА

Слова твої жадібні
Захопили мене, мовби вихор потужній,
Вихор скажений свадібний,
Рухи твої тверді і мужні.

Ти для мене, немов очерет у цвітінні,
Ти для мене, немов дике поле,
Ти рано встаєш,
Немов дикі півні.
Я ховаюсь від тебе,
Але ж ти моя доля.

Я проходжу повз тебе,
Ти огортаєш мене обіймами.
Відкривається зоряне небо
З ангела гарними співами.

Поцілунки мої,
А уста відкриті для тебе.
Ми з тобою, як дві зорі,
На краєчку безкрайнього неба.

Руки твої на грудях моїх,
Для тебе збережених.
Вітер нестримний на них затих
Для тебе набухлих, не злежаних.

КОХАННЯ

Я пелюстка, я квітка,
Яка розпустила бутон,
Найкраща перед жінками,
Я – лебідка,
Дарую тобі кохання свого стон,
Усього тебе цілую устами
Серед моїх і твоїх вікон.

Ти тримаєш мене ніжно
І пестощі твої чудові.
Наші очі, як дві піжми,
Кохання з коханням у змові.

Скажи, любий, чи є хтось
Кращий за мене.
Мої коси – найкращі коси,
Моє тіло твого просить,
Як водоспад гірський,
Й уста мої не солені.

Я кажу тобі,
Голубко моя,
Я дивлюсь на стан твій чудовий.
Ти красива, як красива уся земля,
І хода твоя постійно нова.

Дивлюсь здалеку, як ти ідеш,
Наче чайка, пливеш по морю,
Де краси тої межі?
Ніжно ім’я я твоє говорю.

МРІЯ

Коли я одна уночі,
Згадую тебе, любий,
За тобою дивляться мої очі,
Тобі двері відкрию
Із старого дуба.

Сплю, а ти поруч
Мене обіймаєш.
Засвітило уже сонце знадвору,
Я кохаю тебе,
Ти це знаєш.

Руки мої
Тягнуться до тебе,
Думаю і млію,
Як же мені тебе, треба.

ЗАХОПЛЕННЯ

У мріях своїх
Піднімаю тебе у безкрайнії хмари,
Із гори високої збіг
До грудей твоїх білих,
Мов до отари.

Стегна твої, наче з мармуру виткані,
Наче дві стрімкі Солокії,
Наче шовк після випрання,
Дві найдорожчі мрії.

Нарікаю тебе своєю
І тепер ти мені наречена,
І ти стала зорею моєю,
Наче зірка на небі новоспечена.

Я любуюсь тобою –
Найкращою
І складаю до ніг свою зброю
Вже назначену.

Я здаюсь у полон –
Твій полон,
Із грудей моїх лине стон –
Це мій радісний стон.

Ти уся, наче сад,
Наче райський сад,
Ми з тобою удвох
І наш сват – це наш ангел,
Він небесний сват.

ЖАГА

Видихаєш ти,
Я вдихаю твої уста.
Це наш час,
Час кохання твого́ настав.

Ми сплелися з тобою,
Немов дві лози.
У коханні не знаю спокою,
На руках своїх я тебе носив.

Сонце гасне небесне
Від очей твоїх,
Моє серце знову воскресне
Від любощів і від втіх.

БАЖАННЯ

Ти чекаєш години,
Коли я прийду,
Кров у жилах від розпачу стигне –
Гониш ти свою тугу.

Мої крепкі долоні
Обіймають тебе за стан,
Мої груди, коханням наповнені,
Цілували твої уста.

ОБОЖНЮВАННЯ

Я оспівую тебе
У думках своїх
І душа моя вискакує з ребер,
І душа цвіте,
Щоб вогонь не стих.

Твої очі із золота зроблені,
Наче бурштин,
Твої зубочки перлами здоблені,
Губи мої на них стигнуть.

Лоно твоє прекрасне –
То моє життя,
Темінь від тебе тікає і гасне –
Є любов і нема вороття.

Плечі твої – лазурит,
Наче камінь гірський – кришталь,
Наче з мармуру білого литі,
Наче з золотом сталь.

Швидше блискавки лечу я,
Щоби обійнять
Твою стать.
Ти лиш думаєш, а я чую,
Буду тобі найгарніші пісні співать.

ПРОВИДІННЯ

Сумніви, сумніви, сумніви,
Ти їх відкинь і забудь.
Очі твої хай не будуть су́мними,
Мої очі твої зовуть.

Наче вітер міцний –
Ураган
У мені застиг,
Наче золото,
В печах твоїх плавлене,
Це добро твоє, це не лихо.

ПОКЛИК

Думка моя через відстані
І летить, і летить.
Із словами навмисними
Йде чудова та мить.

Я коханий твій,
Ти кохана моя любов.
Йди до мене,
Не стій, не стій,
Ось я зву тебе знов.

Я кохана твоя,
Я на крилах до тебе лечу,
Як молитву зву я ім’я,
Що люблю − не мовчу.

Немає коментарів:

Дописати коментар