субота, 15 серпня 2009 р.

Гріджин Роман. Переднє слово.


=ПЕРЕДНЄ СЛОВО=

Шановний читачу!

Ви тримаєте в руках цікаву книгу — оригінальний документ часу Помаранчевої революції. У віршованій формі автор збірки, Роман Іванович Гріджин з м. Червоноград Львівської області, своєрідно відбив почуття мешканця наметового містечка Помаранчева Революція на Хрещатику у м. Києві. Це його перша поетична збірка. Надихнув створити її Майдан. Роман провів у наметі більше двох місяців — з 23 листопада 2004 р. по 25 січня 2005 р. Пишу я це переднє слово не як літературознавець (тому що не є ним), а як звичайний громадянин, який хоче віддати данину Майдану і тим, хто провів на ньому у наметах два довгих і суворих місяці.
Ця книга є свідченням високої духовності Майдану і того, хто там був. Мабуть, усі пам’ятають, які наповнені духом очі були у людей на Майдані. Як би там не було потім, але Майдан залишається злетом духовності, яку пізнав народ і це залишиться з людьми назавжди.
Своєрідність поезій автора полягає у тому, що, як він сам говорить, “cвій стиль поезії я називаю метамістичним. Якщо метафізика робить спроби пояснити духовні речі за допомогою фізичних законів, то я пробую це зробити тією ж містикою, тільки іншого рівня. Тобто, слово я вважаю одним з інструментів містики”. Цікаве те, що ані в україномовному, ані у російськомовному Інтернеті зовсім відсутні матеріали із словом “метамістичний”. Здається, автору вдалося знайти у нашій поезії таку нішу, яку до нього ще ніхто не займав. Метамістичність його віршів полягає, як мені здається, в тому, що він сприймає саме життя як дивину. У багатьох віршах помітна алегоричність та алюзивність.
Чому ж саме метамістичні вірші з’явилися на Майдані? Пояснити це можна тим станом піднесеності і духовності, які наповнювали людей на Майдані, а особливо тих, хто мешкав у наметових містечках. Саме слово творило ту незвідану реальність, реальність сподівань, яка була дана на Майдані.
Збірка складається з кількох книг, як книг поезій, так і книг документів, фотодокументів та малюнків. З віршів та інших матеріалів книги видна любов автора до близьких, до українців та до самої України і ненависть до її ворогів.
Поет звертається до подій різних часів і різних країн. Він вільно мандрує у просторі і часі. Тематика віршів дуже різноманітна, проте червоною ниткою у збірці проходять теми незалежності України, боротьби за неї та з її ворогами і тема нашої нелегкої історії. Окремі книги містять любовну метамістичну лірику.
Хочу сказати, що під час Помаранчевої Революції і мені вдалося відкрити для себе щось нове — я сформулював ось який закон боротьби добра і зла: добро творить завжди менше добра, тому що добро із часом забувається деякими людьми. Напроти, зло творить більше зла, ніж добро добра, а тому для того, щоб добро перемогло зло, слід творити більше добра, і тоді сформована критична маса добра у країні дозволить подолати зло. Саме це відчувається й у віршах Романа Гріджина.
Мова поета народна і природна — такої мови він навчився у дитинстві, такою мовою він розмовляє із своїми друзями — шахтарями і журналістами. Є в ній і діалектизми, і просторіччя, але є також і літературна витонченість та піднесеність. Автор зробив спробу написати деякі вірші англійською та німецькою мовами, проте ця спроба виявилася не досить вдалою, тому що в них є різного роду мовні помилки.
Представляю Вам цю книгу із сподіванням на те, що учасники Майдану пригадають ті найкращі часи у своєму життя, коли вони спромоглися вчинити опір злу, а ті, хто не брав участі в Майдані, зможуть отримати уявлення про нього і з віршів, і з фотокарток, малюнків та документів, що друкуються у цій книзі. Нехай Майдан та його ідеали завжди будуть з нами.

Завідувач кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор Карабан В.І.

Немає коментарів:

Дописати коментар