Як почнете будувати, зліпіть камінь наріжний з доброї глини, щоб стіна не завалилася, хай камінь цей буде крепкий, новий камінь, бо триматиме він усю будівлю.
На горі сидів Чугайстер і дивився на землю. Там в низу, біля постолів, сновигали маленькі люди. Вони були заклопотані своїми справами. Все це виглядало кумедно. Але Чугайстер не сміявся, щоб не порушити гори. Було трохи нудно, сонце вже почало зачіпати його за чуприну, яка, як гичка, тирчала догори і не хотіла витися поза ліве вухо.
Родичі хочуть виїхати в іншу землю за Грубе море. Вчора ходили рубати дерево, щоб будувати струга. Той струг схожий на крисаню і Чугайстер сміявся. Коли сіли полуднувати, батько Митруй говорив, що після нас люди будуть такі мацюпінькі, як ніготь на мізинцю. З під горбатої гори піднімалася негура, чувяки намокли, але рухатись не хотілось. Чугайстер поклав руку на землю, долонею догори. Маленький чоловічок почав шкрабатись і в невдовзі виліз і сів перепочити на долоні велета. Чугайстер підніс його перед очі і почав розглядати. Ти хто… Я українець… А ті що внизу… Вони теж... А я… А ти, діду велет, ти є українець. А чого А, бо земля твоя українська. Боже, мале, а таке розумне. Піду розповім своїм, бо вони ж не знають…
НАСТАВ 7512 РІК
При створенні блогу були використані матеріали моєї збірки-атласу "Неолітика (неотесані мушлі та помаранчеві яблука Майдану, або подорож поета в революцію)", також мої фото, та фото кореспондента Віктора Глазко, малюнки Оксани Шаблі і інше.
Немає коментарів:
Дописати коментар