UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль. Зернина сапфіру.

ЗЕРНИНА САПФІРУ

Зійшла зоря,
Зійшла за нею друга,
Мені ти стань жона
І стань мені подруга.

Ми підемо з тобою
В Чумацький шлях безмежний,
І створимо в серцях
Із рай-дуги пожежу.

Каленая стріла
Летить у даль шалено,
Для тебе стану військом я,
Ти стань моїм знаменом.

Як квітка едельвейс,
Росту у горах диких,
Ти так далеко десь,
Немов святії лики.

Каленая стріла
Летить, неначе птиця,
Із серця від орла
У серце до орлиці.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль. ..на Івана, на Купала...

На Івана, на Купала,
Серце ти вогнем скупала.
Як в апостола в дорозі,
Притомились ноги босі
Той тернистий шлях долать.
Губи спраглі, губи спухлі,
Притомились тебе звать.
Вже вечірня зоряниця
В небокраї, в дивосвіті,
Наче диво-чудо птиця,
Виривається із кліті,
Наче горлиця небесна,
Серце і любов воскресне.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль ...як день проходить...

Як день проходить
І як проходить ніч,
Як догорає світло свіч,
І як на згарищі пожежі
Розквітне одиноко,
Немов Господнє мудре око,
Твоя любов до мене,
Твоя любов без межі,
Як напій дивного
Терпко́го соку.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль...до мене дама з арфою прийшла...

До мене дама з арфою прийшла,
Я закохався,
Безтямно закохався в неї,
В моє ти серце увійшла,
У груди увійшла
До скованого Прометея.

Вже горіхи цвітуть,
Червоніють вже вишні,
Я не можу забуть,
І не можу забуть
Нашу зустріч торішню.

Я хворію тобою,
Я хворію тобою,
Не знаходжу спокою,
Незабутня кохана,
Моїм серцем обрана.
І нічого не можу
Я зробити з собою.

Я сиджу у вікна,
Я виглядую в двері,
Я чекаю у снах
І листи я пишу на папері.

Не сказала мені
І ім’я ти своє не назвала,
І тепер я рахую лиш дні
З того часу, коли ти коханою стала.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль. Золота олива.

ЗОЛОТА ОЛИВА

Співає пісню соловей,
Як митар молиться до Бога,
Біля каплиці давньої дверей,
Де привела його дорога.

І пил дорожній пада з ніг,
І загрубілі руки вузлуваті,
І промінь сонячний
На скроні відпочити ліг,
І пересохлі губи
Не припиняють тебе звати.

Чекає серце небуття
В твоїх очах,
Як дзеркало прозорих,
Прийшла любов –
Немає вороття,
І серце вже не просить каяття,
В душі клекочуть пристрасні
Небесні зорі.

Не меч несу тобі,
А хліб
І серце,
Терном оповите,
Пахучий житній добрий сніп,
Несу у мозолях побитих.

Застигли рани від боїв
І біль на тілі,
І рубище,
Що я колись одів
На плечі білі.

Отак тихенько на світанку
Лунає спів молитви
До першої зорі,
Що покидає небо ранком
Десь − на Господнім вівтарі.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль. Хрещата долина.

ХРЕЩАТА ДОЛИНА

Подай, милий, руку,
Милий руку подай-подай,
Вже не буде розлуки,
Ми з тобою захистим рідний край,
рідний край.

Темна хмара надходить,
Та любов переможе,
І любов та у згоді
на революцію схожа.

Я з тобою, коханий,
Я обабіч, я поруч,
Батьківщина вся з нами
І разом ми здолаємо гору.

Ти послухай й почуєш −
Моє серце щебече,
Це співає пісень нам
Щастя й долі предтеча.

Там в долині хрещатій
Стоїть табір повстанців,
Перед битвою тя́жкою
Ми танцюєм танці.

Батьківщини ми нескорені діти,
Ще би вспіти − ще б успіти,
Ще б хоч трішечки порадіти,
Щоб зустріти зорю
І у сяйві її відпочити.

Подай, милий, руку,
Милий руку подай-подай,
Нам не треба розлуки,
Ми рятуєм наш край.


Написано 24 грудня 2004 р.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль...я дома не сама...

Я вдома не сама,
Я вдома одна,
Ти взявся за зброю,
Тебе зі мною нема,
Але я з тобою,
Я не можу на зустріч прийти.
Настала зима,
Вічна зима,
Холодні сніги не хочуть зійти,
Любові нема,
Але я з тобою.
Я іду до тебе, йду,
Я іду до тебе,Я щастя з тобою знайду.
Як же мені тебе треба.
Осінь холодна, вітри холодні,
Жовте листя кружляє,
Промені гасять дощі із безодні,
Холод у серці промені сонячні затуляє,
Як сумно мені, чи ти знаєш,
Але я іду до тебе, до тебе.
Зустріч наша вже близько,
Ще трішечки почекати треба,
Сонце схилилось вже низько.
Я вдома не сама,
Та серце моє з тобою,
Я зовсім одна, одна
Із своєю журбою.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль. Вінчальна.

ВІНЧАЛЬНА

Срібний перстень золотий,
Перстень срібно-золотий,
Кличем злагоду до злуки
На пергаменту сувій,
Звем до щастя, не розлуки
Срібний перстень золотий.

Ця обрученька вінчальна −
Це не просто знак кохання,
Це двох душ одне єднання,
Срібний перстень золотий.

Срібний перстень золотий,
Срібло золотом покрите,
В перстні пальці оповиті,
Благословенням, отче, голову покрий.

Срібний перстень золотий,
Ми зійшлись з тобою в парі,
Стали юні, були ста́рі,
Стали знову молодими,
Стало літо – були зими,
Перстень срібно-золотий.

Пада дощ і рветься вітер,
Я тобі дарую квіти,
І обручка з сонцем сходить
На весільні наші сходи.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль. Колібрі.

КОЛІБРІЯ

Любая, милая,
Назову тебе колібрі я,
Назову тебе Колібрія,
Наче світло-синя лілія,
Я назву тебе коханою
І душею й серцем званою.
Любов не є безсмертна
І можна її вбити,
І зрадою розтерти
Любові ніжні квіти.
Любов ранима дуже,
В любові серце тужить,
Єдиним спалахом згорає
І вмирає – умирає.

UA нація безсмертна. Пісні помаранчевих весіль ...не забувай...

Не забувай,
Про мене не забудь,
Згадай, як серце гімн співає,
Який лиш ми з тобою
Можем чуть.

Мелодію на скрипці серце грає,
Тебе й мене, моє й твоє
І нас обох кохає.
Зове у квітами устелену дорогу-путь.

У двері стукаю − відкрий,
Відкрий до серця двері
Мій любий янгол золотий,
Ти найтаємніша з ферій.

Усе, що сталось у житті −
Найголовніше і приємне,
Усе збулось давним-давно,
Ще до народження, напевно.

Мій любий янгол золотий,
Ти найтаємніша із ферій,
Ти смисл таємний і простий
Із найтаємніших містерій.