Обличчя спухлі
від тяжкого недосну,
та ми не п’яні,
ми привиди свободи
у помаранчевім тумані,
викрикуємо ми вістку рятівну.
І ноги змотані в клейонках,
у чорних целофанах тонких.
Ми стоїмо
і славу віддамо,
ми вість благую принесли,
що Україна вільна стала,
ми президента Ющенка посли,
вага недолі з пліч народу спала.
Голодні, в драних куфайках,
стоїм гарантом голови держави,
струпці на митих
вже давно руках
та духом чисті ми для слави.
20. 01. 05
середа, 12 серпня 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар