Книга "Олив'яні солдатики". Venus pakabilis

Venus pakabilis1

Везувій стих і відродилися Помпеї,
І новий президент-прихильник ахінеї,
Ховаючись від громадян,
На Волю напустив туман.
Як вчитель-комуніст,
Пуска туман на учнів у ліцеї,
Скажи − ти хто?
Ти цар,
Ти самодержець,
Ти бунтар,
Ти Ахілесова п’ята,
Чи ти колона п’ята?
Де ті слова, що ти казав,
Що ти мені, поету, обіцяв?
І я повірив,
Повірив тобі мій народ,
Закривши духом твої діри,
Життя і смерті струєний коловорот
Чужі ворожі міри.
У п’яній оргії біснується еліта,
Моїм народом недобита,
Грабує нагло простаків,
Прийшла хвороба
І немає ліків −
“Багата і заможна Україна”.
Про що казав ти?
Казав неправду,
Як каже матері дитина.
Везувій спалахне,
Впадуть Помпеї
І гнів людський зітне
Прихильників ідеї-масоноіудеї.
Ти знаєш –
Я Господа просив
І мій Господь тебе благословив.
Ти чув,
Як били барабани,
Заради тебе ми ішли –
На жертву йшли,
Немов жертовнії барани.
Сама Афіна,
Богиня грецька і незмінна,
Тебе пустила у чертог.
То хто ти –
Демон,
Чи ти бог?


Коментар:
1.Швидкий секс (лат)

24 січня 2005 р.

Хрещатик. Біля підземного переходу коло метро; два останніх гурти вірних Президенту громадян Помаранчевої республіки. Ображена гідність дозволила їм відмовитися від присутності на інавгурації.