Сакраль
Як добре їсти
простий селянський хліб,
простий, запечений і прісний,
як лісу той червоний глід
той хліб, як слово з перцем,
хоча й пекуче –
терпкий кусочок України серця,
мов погляд з кручі,
те слово, наче вільний птах –
швидке, як блискавка в повітрі,
веселе, наче баба-сваха,
і ніжне, немов теплий вітер.
Те слово, немов ринва в океані
в натрудженій морській руці,
мов перший ключ у чайок клані,
морського вузолу кінці.
Те слово – дух мого народу,
його єдиний дух,
який відстоює свободу,
свободу волі і свободу руху.
І слово те звучить й звучить,
те слово вже не задушить,
і слово те живе й пульсує,
не кожен його слуха,
та кожен його чує.
середа, 12 серпня 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар