Гріджин Роман. Книга "Різдво". Докір.

Докір

Країно – Україно,
ти святая,
благословила тебе
Сила Божа
від краю і до краю,
найкраща серед усіх народів
і найцінніша серед усіх земель,
ти – завойована рабиня,
ти стала здобиччю походів,
упала – не переможена в дуелі,
твої лани вже спорожніли,
чужії люди, мов лишай –
посіли на туге і молодече тіло,
ще є той запах,
ще пахнеш ти
терпким юнацьким соком,
мов дурманом,
та блуд блукає хтивим оком
і очі по-дурному п’яні.
Напо́єна ще надрами й скарба́ми,
і в річках ллється молоко,
але стоїш найперша в світі
перед жебраками,
гуляєш степом одиноким вовком.