Гріджин Роман. Книга "Різдво". Квіти..

Квіти

Даю вам катахизм про квіти,
Щоб, дивлячись на них, радіти:
найперше братики і чорнобривці,
також ромашки білолиці,
барвінок – синій пелюсток
і мальви жовтої листок,
а далі всі, що є і що живуть,
і рожу дику, і лаванду,
і орхідею – смутку панацею,
бо лиш у квітах наша друга суть.
Квітки́ цвітуть
і квітнуть цві́ти
для нас
у добрий і недобрий час,
щоб нам довічно молодіти.
Цвіте каштан
і в одинокім смутку
пахне, мов дурман,
і цвітом вкрились маки,
немов червоною китайкою коза́ки,
і цвітом вкрились царські васильки,
немов в жупанах синіх козаки́,
а яблуневий цвіт,
неначе чистий ясний світ,
як чисте світло лине із небес
від сотворіння світу літ
до нас плекає інтерес.

Мій жаль,
наш превеликий жаль,
що охопила вас безуста
богиня фальші і безумства,
немов від мороку спектраль.