Книга "Олив'яні солдатики". Пекельная машинка.

ПЕКЕЛЬНА МАШИНКА

Ти за карбованець купила,
Ти дала їсти, моя мила,
І ти даєш мені
Останній кусень сала,
Якби ти знала,
Якби ти тільки знала
Що це усе, що я ще їв сьогодні.
Не можу взять,
Бо біля плоту
Чужії діточки голодні,
Вони блукають селами
І лушпайки їдять з картоплі.
З думками невеселими
Чалапають через сніги розтоплені.
І дивно чуть,
І дивно бачить,
Кого як звуть
І що це значить.
Їх гонять звідусіль,
Ногами скопуючи їх нехитрий скарб,
Це може влади ціль,
Ці чорні фарби.
Ви чули, хтось говорить,
що президент убив кореспондента,
Щоб тиранії вихід дать,
Та встав Георгій у нових наметах,
Щоб правду відстоять.
Вони іще маленькі,
Стоять попід плотами
Засмаркані, невмиті,
Із синіми устами.
Струпцями голови покриті.

Включився таймер,
Цокотить,
Включилася пекельная машина,
Для неї прийде мить,
Постане новая людина,
Вона маленька ще,
Вона на смітнику ще спить.