Так. Я знайшов ті слова, які мобілізували і допомогли вистояти і витримати. Це був наш державний гімн, наш похідний марш, наша бойова пісня. Вона не мала мелодії, кожен мугикав її на свій лад, а то і просто шепотів про себе. Ця пісня не мала і назви, уже пізніше я назвав її повстанським гімном. Уже після революції, композиторка Ольга Пенюк з міста Сокаля, Львівської області (фото внизу), поклала цей вірш на ноти і надрукувала у своїй збірці віршів. Саме цей вірш був червоною ниткою і дав змогу отримати перемогу . Це він лунав між наметів, він не став відомим, тому що за межою табору починалася зовсім інша держава.
Немає коментарів:
Дописати коментар