пʼятниця, 14 серпня 2009 р.

Гріджин Роман. UA нація безсмертна. Книга "Молдови". Діамантова теща.


ДІАМАНТОВА ТЕЩА

Згадаєм, друзі, по війні
тяжкії ратні наші дні
за чаркою солодкого вина,
якую вип’ємо до дна.
Згадаємо razboi1
і музику Мирзенко підспіваєм,
красуне лагідна, Молдово,
як ми тебе кохаєм.
Згадаєм, партизани-новобранці,
як руські кулі
з молотом-серпомнад нашим зігнутим хребтом
російську дойну2 відігрівали в танці.
Сузір’я Лебедя3 зійшло на небосхилі,
як наркомани4
до болю били молдавана
у чисто руськім стилі.
Сузір’я Лебедя зійшло,
зійшло сузір’я генерала,
і в соромі сховалися Стожари,
“Во славу русского оружия
горели русские пожары”.
І діти – гинули ...
маленькі малюки,
маленькі хлопці,
школярочки-дівчата,
і трошки старші юнаки
лишилися уже без тата.
А бородатий піп5 –
“Ацец святой благославлял
десантный Днестр6 на бой ”
“Rot front7 и полный рот пecку,
травы пожженной полный рот”,
а ми ховаємось в ліску,
поки москаль нас “не убьёт ”.
Беззбройні8 сіромахи в полі,
мов злякана отара
в кошарі чи в стодолі.
Данскі казакі9 – бравиє рєбяти,
заливши очі самогоном,
перед очима стареньку матір б’ють,
і вже голівка шаблею відтята –
пішла небога до Бога в путь.
O, frate mia
O drage priateli10,
я пам’ятаю ще своє ім’я,
як з вами кров ділив свою,
і хліб ділив, і постель,
чекаючи пришестя дня,
і як зі Сніжним11 президентом
копали яму під брезентом,
як волоком тягнули воду,
щоби Молдови освятить свободу.
Ми таки встояли
І не пустили,
герої справжнії війни,
хоч були мокрі в нас штани,
ми цілу армію тримали12
і матушки Одеси
дивізію “Дністер”13.
ось ми такі хохли,
не сором жити нам тепер,
немов у селищі яскиню,
ми в пам’яті поставили скинію
вкрайномовним землякам,
яким Молдова честь віддала
і для яких Молдова храм
в душі у себе будувала.
Moldova mia
O, drage mia femeia,
Eu tu jubesk,
O, Patria14,
моя єдина в світі партія,
єдина друга,
і сама перша Батьківщина,
як вінчана жона любима,як таємнича Божа хартія,
бо я за тебе гинув.
Який там німець −
руський брацєц
мене російським танком молотив,
і на червонім-
жовто-блакитнім автоматі,
лишився хрест
під час моїх останніх жнив.
Криваве місиво
і зірки, різані на грудях
і на дротах,
і ґвалт вкраїночок по ротах,
а з установки “ГРАД ”
по милосердя допомозі
стріля російський окупант.
Я закликаю всіх,
хто диха духом України,
на помсту ради тих,
хто з Україною у серці
за Молдову згинув.
Вічная пам’ять героям !



КОМЕНТАР

1.Війна; 2. народна музика Молдови;3. Генерал окупаційних російських військ; 4. Особи у стані наркотичного сп’яніння; 5. Російська церква; 6. Десантні війська; 7. Маються на увазі всі антимолдавські сили; 8. Перші захисники Молдови не мали зброї; 9. Через Україну йшов коридор для прямого доступу Донського козацтва в Придністровську республіку; 10. Брати мої, дорогі приятелі; 11. Перший президент незалежної Республіки Молдова Снєгур;12.Руська армія; 13. Була кинута на придушення визвольного руху Молдови; 14. Молдова, дорога моя жінко, я тебе кохаю, Батьківщино.

Немає коментарів:

Дописати коментар