КАРКОЛОМ
Іду на таран,
Як протуберанець,
Як ураган.
Очі додолу,
Роги вперед
Іскри летять з-під копит,
Битися з долею −
Лицарське кредо,
Лицарський меч і щит.
Шаблі нагострені,
Кулі свистять,
Падають,
Начебто листя осені,
Гинуть противники,
Які злять,
Вражені кулями гострими.
Вітер шалено свистить по вухах,
Майорить моє знамено,
І піднімається мій стяг,
Розумом не скоре́ний.
Битва запекла,
Запеклий бій,
Від рукояті долоня стерпла.
Хто проти мене −
Той чужий.
Заборонна межа стерта.
Один проти всіх,
Проти цілого світу,
Гімн мій лунає,
Гімн мій не стих,
Звуки звучать мого заповіту.
Немає коментарів:
Дописати коментар