Книга "Різдво". Калі Юга.

Калі-Юга

У п’ятницю сотво́рений нащадок,
у п’ятницю створив нащадок зраду,
а в суботу Господь закінчив всю роботу
і сів спочити,
і спочив,
і вигнав з хати,
хоч перед тим благословив.
Літа летіли за літами,
віки змінялися віками,
Адам наплодив байстрюків,
хоч Хава не гуляла вже ночами,
Пекельний Змій не раз
до діви першої забрів,
ось звідки Русь почалася оковита.
Від Ноя син, зібравши па́синків і малюків,
усю родину, жидом не добиту,
забрів у хащі і осів,
і тихо б, мирно собі жив,
коли б не захотілося йому у білім світі панувати.
По-навигадував ракети і гармати,
і ну, податки вичавлять,
і встала була рать на рать
карать невинних,
немічних карать.
Пішла різня, брат різав брата,
сноха кидалася під свата,
церковники святими нареклись,
і стали жити так, як не було колись.
Остання ера вже минає,
осиротілий люд усе надіється й страждає,
розгул гріха, омана й блуд,
вже не чекають Страшний суд.
Спустився Хроносу кордон,
зійшов з небес Армагедон,
і впала лицемірная корона
під стягом Гетьмана коронного.
Святі війська, святеє воїнство
не піше, але конне,
з мечем-вогнем,
і матушка-земля застогне,
і град вогню посиплеться в тонах.
Ставайте на коліна і взивайте,
немов спасіння,
святої Божої війни,
всепереможного Армагедону.
І будуть муки любодіям,
убивцям, зло́діям, повіям.
На тихе місто, наче сон,
Зійде у сонмі,
у сяянні зійде Армагедон.
Спасенний буде той, хто стогне,
і раб, що кайданами дзвонить,
солодким стане піт солоний,
і гільйотина зтне главу
новоспече́ного Наполеона.
Нероби, ледарі, хапуги
чужії гроші загребли,
в на`їдках ломляться у вас столи,
з чужої праці і біди,
й наруги –
та ось ...
В оточенні ікон
почався смерті танець –
Армагедон –
і пізно стане бить поклони
об Землю змучену і сонну.