Гріджин Роман. Книга "Різдво". З’ойк

З’ойк

Піднімаймося,
люде, на то́локу,
де святи́ли ножі гайдамаки,
де до са́мої старості з молоду
відбатрачують змучені матері.
Повиходьмо на нивоньку чорную,
де панують грабіжники-жовніри,
де державні чини, наче жорнова,
витискають наш піт, нашу кровоньку.
Уже дітоньки наші маленькії
умирають від лютого голоду,
а бабусі старенькі і неньки
замерзають від холоду.
Ще живий, хто з козацького роду,
визволяти ходіть Батьківщину
від московського вражого плоду,
москалів розіп'ять на хрестині.