Гріджин Роман. Книга "Різдво". Дві вставки містичної поезії

Дві вставки містичної поезії

1.

Блукає-блудить пекло,
і дивиться на Господа творіння
крізь людські душі,
і бродить серед людей запе́кло,
чекаючи людського тління.
Душа – як двері, як те вікно,
з обох боків стоять там стражі,
стоять давно,
немов боввани в Ермітажі.
Куди ж підеш ти, чоловіче,
куди ж ти звеш мене
покинуть світ навічно,
кого у небо випускаєш? –
Не думаю, що ти не знаєш.

2.

Я віхи ставлю
і означую кордони,
і прово́джу скрізь межу,
і словом своїм тихим
я вкажу́
на того, хто носитиме корону,
хто свою, а хто чужу.